Гіпотиреоз: діагностика, симптоми, дієта та добавки

Захворювання щитовидної залози є значною проблемою охорони здоров'я у сучасному світі. Найпоширенішими розладами є гіпотиреоз та гіпотиреоз у поєднанні з тиреоїдитом Хашимото.

Популяційні дослідження оцінюють їхню поширеність у 2–6 %, але є також дані, що вказують на те, що захворювання щитовидної залози вражають до 10–20 % населення світу.
Більше того, статистика показує, що кількість випадків цих захворювань з року в рік зростає.

Гіпотиреоз – це стан, що характеризується дефіцитом гормонів щитовидної залози або їх недостатньою функцією. Гіпотиреоз класифікується на первинну, вторинну, субклінічну та третинну форми.

Діагностика:

Гіпотиреоз може проявлятися по-різному, залежно від класифікації, тривалості та розвитку захворювання, а також функціонування гормонів.
На запущеній стадії гіпотиреозу можуть виникати: слабкість
та енергії, проблеми зі слухом, депресія, зниження інтелектуальної діяльності, труднощі з підтримкою здорової маси тіла та відчуття підвищеного холоду. 
 

До поширених симптомів гіпотиреозу належать:

• Незрозуміле збільшення ваги, незважаючи на втрату апетиту.

• Уповільнення рухів.

• Схильність до запорів.

• Постійне відчуття холоду, навіть у теплі дні.

• Надмірна сонливість.

• Менструальні розлади.

• Загальна втома.

• Задишка при фізичному навантаженні.

• Біль у суглобах.

• Хрипкий голос.

• Зниження пам'яті та здатності концентруватися.

• Поганий настрій та депресивні думки.

Основні тести для оцінки функції щитовидної залози включають:

• Вимірювання ТТГ у сироватці крові, який є тиреотропним гормоном, що секретується передньою часткою гіпофіза та регулює вироблення гормонів щитовидної залози.

• Вимірювання рівня FT3 у сироватці крові – вільного T3, який не зв’язаний ні з тироксинзв’язуючим преальбуміном (TBPA), ні з тироксинзв’язуючим глобуліном (TBG).

• Вимірювання рівня вільного Т4 у сироватці крові, не зв'язаного з тироксинзв'язуючим глобуліном (ТЗГ).

• УЗД щитовидної залози.

Результати аналізів можуть відрізнятися у випадках гіпотиреозу, залежно від типу.
 

Дієтотерапія:

Вплив харчування на лікування гіпотиреозу є важливим через макро- та мікроелементи, що містяться в ньому, що відіграють ключову роль у синтезі гормонів щитовидної залози.

Надмірна кількість жирової тканини може призвести до оксидативного стресу, запальних та аутоімунних процесів, які часто пов'язані з надмірною вагою та ожирінням
у випадку гіпотиреозу. Тому важливим аспектом дієтотерапії є адаптація індивідуальної енергетичної цінності плану харчування до потреб пацієнта. Однак різке обмеження калорій може негативно вплинути
на функцію щитовидної залози, що призводить до підвищення рівня ТТГ.

У разі гіпотиреозу варто забезпечити достатні джерела білка, вуглеводів і жирів, які підтримують функціонування організму. 
 

Ось деякі зразки джерел кожного з цих інгредієнтів:

• Білок: птиця (курка, індичка), риба (лосось, тунець), яйця, горіхи (наприклад, мигдаль, волоські горіхи), сир, натуральний йогурт, сочевиця, квасоля, нут.

• Вуглеводи: цільнозернові злаки (наприклад, цільнозерновий хліб, коричневий рис, крупи), овочі (наприклад, солодка картопля, морква, буряк), фрукти (наприклад, яблука, ягоди, банани), бобові (наприклад, горох, квасоля, сочевиця), молоко та молочні продукти (наприклад, натуральний йогурт, молоко).

• Жири: жирна риба (лосось, скумбрія), авокадо, горіхи та насіння (наприклад, волоські горіхи, лляне насіння), оливкова олія.
   

Добавки: 

Добавки можуть бути корисними у випадках гіпотиреозу, особливо якщо є дефіцит вітамінів та мінералів, а дієта не відповідає індивідуальним потребам пацієнта в певних мінералах та вітамінах.

Рекомендовані продукти:

• Набір мінералів №1 - набір мінералів, необхідних для належного функціонування організму та чудово підтримують правильне функціонування щитовидної залози

• № 1 Thyro PROTECT - Добавка, призначена для щитовидної залози. Містить селен, який підтримує функцію щитовидної залози.

• № 1 Омега ВІТ - він матиме чудовий вплив на запалення в організмі, спричинене неправильною роботою щитовидної залози,

• № 1 Мульти MG - підтримка нервової системи, яка також обтяжена неправильною роботою щитовидної залози,

• Пробіотик №1 - може підтримувати здоров'я кишечника, що важливо при гіпотиреозі, покращуючи засвоєння поживних речовин та модулюючи імунну систему.
   

Короткий зміст
Роль дієти у належному функціонуванні організму незаперечна. Збалансована, багата на поживні речовини дієта забезпечує достатню енергію, підтримує здоров'я та сприяє довголіттю. Різні захворювання вимагають коригування харчової стратегії з точки зору споживання калорій та співвідношення макронутрієнтів.
і мікронутрієнти. Однак, універсальних дієтичних моделей, які можна було б застосовувати до всіх випадків захворювання, не існує. Кожен пацієнт потребує індивідуального підходу до харчування, враховуючи його фізичні характеристики, стан здоров'я, наявність інших захворювань та особисті дієтичні вподобання.

У випадку гіпотиреозу та хвороби Хашимото метою дієтотерапії є полегшення симптомів, покращення якості життя та підтримка здорової маси тіла,
підтримуючи фармакологічне лікування. Правильно підібрана, поживна дієта дозволяє пацієнту досягти цих дієтичних цілей.

Бібліографія:

• Чіовато Л., Магрі Ф., Карле А. Гіпотиреоз у контексті: де ми були і куди ми йдемо. Adv Ther. 2019; 36(2): 47–58.

• Войтас Н., Вадоловська Л., Бандурська-Станкевич Е. Оцінка застосування якісного дієтичного протоколу (Diet4Hashi) у дієтичному консультуванні при хворобі щитовидної залози Хашимото: протокол дослідження рандомізованого контрольованого дослідження. Міжнародний журнал екологічних досліджень та громадського здоров'я, 2019

• Ігнатович П., Дривень М., Вонтор П. та ін. Важливість харчових факторів та дієтичного лікування тиреоїдиту Хашимото. Ann Agric Environ Med. 2019; 27(2):184-193

• Lachowicz K., Stachoń M., Pałkowska-Goździk E. Фізіологічні аспекти дотримання дієти при хворобі Хашимото. Космос. Проблеми біологічних наук. 2019 рік; 68(2): 201-214

• Ваутерс Х., Слагтер S.N. , Мюллер Кобольд А.К. та ін. (2020): Епідеміологія захворювань щитовидної залози в когортному дослідженні Lifelines (Нідерланди). PLoS One. 15(11).

• Szwajkosz K., Wawryniuk A., Sawicka K., Łuczyk R., Tomaszewski A. Гіпотиреоз як результат хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Журнал освіти, здоров'я та спорту. 2017 рік; 7(5):41-54.

• Ігнатович П., Птак Е.: Це у твоїй крові. Видавець: Publicat, Poznań 2017: 114-116